Архів

ARCHIV_2016_VISUAL

ЗУСТРІЧ

МICT З ПAПEPУ

знову в Україні, цього разу в Дніпрі на великій річці Дніпро, в центрально-східній частині країни. Тут 10 – 12 листопада 2016 року відбудеться Друга німецько-українська зустріч письменників за участі авторів з України та Німеччини.

 

Зустріч письменників у Львові, з якої наприкінці серпня 2015 року розпочався наш проект Міст з паперу, виправдала наші очікування й продемонструвала, що знайомство з літературою інших країн сприяє встановленню взаємин не лише між письменниками, але й між культурами. Львівський есеїст і перекладач Юрко Прохасько сказав на нашій Зустрічі, що запорукою всіх стосунків є «інтерес, суперечка, зацікавленість один в одному», і продовжив: «Якщо почати серйозно займатися історією української культури, дуже швидко стає зрозумілим, що всі її основні напрями розвитку та центральні епізоди є інтегральними складовими загальноєвропейської культури та історії, ба навіть непомисленні без неї». Або ж, як висловився на Зустрічі у Львові відомий знавець Східної Європи та України Карл Шльоґель, Україна – це Європа в мініатюрі, у своїй силі та вразливості.

dnipro

ДНIПPO – російською Днипро (з 1926 до 19 травня 2016 Дніпропетровськ, російською Днепропетровск), розташований на обох берегах Дніпра, мав з моменту свого заснування у 1787 році – у присутності цариці Катерини ІІ та габсбургського короля Йосипа ІІ – багато назв, починаючи з Катеринослава на честь своєї засновниці Катерини, потім Новоросійськ та Січеслав, під кінець Дніпропетровськ, а ще й неофіційно Ракетне місто як центр ракетобудування за часів Радянського ­Союзу. Саме через це його протягом десятиліть не могли відвідувати іноземці. Першим забудовником міста був ніхто інший, як граф Потьомкін.

 

Сьогодні місто-мільйонер має по-американськи привабливий силует і є великим науковим та промисловим центром незалежної України. З німецькою історією місто, як майже всі міста в Україні, пов’язане драматичними подіями. У серпні 1941 року німці увійшли в місто. А коли у жовтні 1943 року під натиском Червоної армії вони відступали, було знищено майже все єврейське населення, а значну частину цивільного населення міста було відправлено на примусові роботи до Німецького Рейху.

 

У 2014 році в Дніпрі був свій Євромайдан, місто успішно захищалося від залякувань тодішнього уряду та нападів російських сепаратистів після зламання Росією міжнародного права й анексії Криму. В цей час Ігор Коломойський – один з найбагатших людей України, був губернатором Дніпропетровської області. Він, як один з активних членів відродженої єврейської громади свого міста, фінансував разом з іншими новий Єврейський центр Менора, складовою якого є Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» і музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».

Автори

НІМЕЦЬКІ УЧАСНИКИ

Ян Гіммельфарб (проза), народ. у 1985 році у Харкові / Україна, живе в Рурському регіоні.
Ненсі Гюнгер (поезія, проза), народ. у 1981 році у Веймарі, живе в Ерфурті.
Деа Льoер (проза, драма), народ. у 1964 році в Траунштайні, живе в Берліні.
Петра Морсбах (проза, фільм), нар. у 1956 р. у Цюриху, живе у м. Штарнберг біля Мюнхена.
Фрідолін Шляй (проза), народ. у 1976 році в Мюнхені, живе там же.
Ернeст Віхнер (поезія, проза), народ. у 1952 році в Ґуттенбрунні (Банат), Румунія, живе в Берліні.

ДОПОВІДАЧІ

Гідо Гаусманн, народ. у 1960 році, професор історії Східної та Піденно-Східної Європи в Університеті м. Регенсбург.
Волфґанґ Мьоссінґер, народ. у 1957 році в м. Целль, Генеральний консул Федеративної республіки Німеччини в Донецьку та Донецькій області.
Катаріна Раабе, народ. у 1957 році у м. Гамбург, приватний підприємець, займається видавничою справою в галузі східноєвропейських літератур, одна з найвпливовіших розповсюджовачів української літератури в Німеччині.

У КРАЇНСЬКІ УЧАСНИКИ

Юрій Андрухович (поезія, проза), нар. у 1960 р. у м. Івано-Франківськ, живе також там.
Андрій Краснящих (проза), народ. у 1970 році в Полтаві, живе в Харкові.
Катерина Міщенко (проза), народ. у 1984 році в Полтаві, живе в Києві.
Оксана Забужко (проза), народ. у 1960 році в Луцьку, живе в Києві.
Григорій Семенчук (поезія), народ. у 1991 році в Хмельницькому, живе у Львові.
Наталка Сняданко (проза), народ. у 1973 році у Львові, живе там же.

ДОПОВІДАЧІ

Сергій Жук, народ. у 1958 році в Дніпропетровську, з 2003 року професор східноєвропейської та порівняльної історії в університеті Ball State University в Мансі, Індіана (США).
Вікторія Наріжна, народ. у 1982 році в Дніпропетровську, перекладачка, есеїст, колумніст, менеджер з культури та правозахисниця, живе в Дніпрі.

ЗУСТРІЧ

ЕКСПОРТ НА СХІД

Kulturallmende запросило Крістіана Шнурера з фотороботами та документальним фільмом про його мистецьку акцію Експорт на Схід до участі в проекті Міст з паперу в Україну. Дві галереї цих міст-«мостів» – арт-центр Я Галерея у Дніпрі в Дніпрі та Дзиґа у Львові, пропонують митцеві приміщення для проведення його виставки, у партнерстві з Goethe-Institut в Україні. Шнурер стартував зі своїм пректом «Експорт на Схід» у жовтні 2015 року з Мюнхена на Київ через Відень, Братиславу та Будапешт на «Трабанті» зі скидним баком радянського бойового реактивного літака, загорнутого у рожеву плівку, на багажнику автомобіля. Метою його акції було поставити під сумнів війну та пам’ятники, які її прославляють. У кожному місті перед такими пам’ятниками він зупинявся.

 

Kінорежисер з Мюнхена Лоренца Клоски зі своєю камерою супроводжував його під час всієї поїздки. Фільм Експорт на Схід – дорогою з Мюнхена до Києва разом з Чемпіоном cвіту з експорту (трив. 60 хв.) Лоренца Клоски документує мистецьку акцію Шнурера. Прем’єра фільму відбулася 6 жовтня 2016 року в кінотеатрі Arena в Мюнхені.

Моменти

archiv_titel_Beispiel

ЗУСТРІЧ

Україна, яка сьогодні гостинно приймає нас з літературним проектом Міст з паперу, опинилася останнім часом, передусім через тривожні політичні події, в колі уваги нашої спільноти. Література країни прокладає свій непростий власний шлях. Під час Майдану 2013 та 2014 року українські письменники виступали в німецькомовних літературних закладах та на фестивалях, з їхньої сцени вони ділилися власним досвідом та розповідали про своє занепокоєння. Їхні твори німецькомовні видання пропонують своїм читачам в якісному перекладі з української та з поширеної в Україні російської мови. Ці книги відображають багатоманітну літературну сцену України. Однак у Німеччині замало інформації про українську історію, мову та культуру, хоча саме вона створює передумови для взаємного порозуміння. Письменники як посланці літератури могли б стати важливою об’єднуючою складовою. Саме тому разом з українськими авторами ми започаткували цей проект і запросили німецьких письменників відвідати Україну з метою літературного обміну з колегами, для дискусій і спільних виступів та для відкритого діалогу з українською публікою.

МICЦEM ПPOBEДEHHЯ Першої Зустрічі літературного проекту Міст з паперу ми обрали західноукраїнський Львів – столицю Галичини. Це місто має бурхливу історію і завжди було важливим політичним, релігійним та культурним центром на шляху між Сходом та Заходом. За час свого існування місто перебувало у складі різних держав та під владою різних політичних сил. Його населення – вірмени, поляки, євреї, німці, австрійці та українці, формували образ міста та створювали його багату культурну спадщину. Ця багатогранність Львова була драматичним чином знищена у 40-х роках ХХ сторіччя, і ми добре усвідомлюємо відповідальність Німеччини за це. З проголошенням Незалежності України у 1991 році Львову знову вдалося перетворитися на видатний культурний центр та сучасну метрополію. Його колишній статус багатонаціонального міста ще й сьогодні присутній в архітектурі, релігійних спорудах, мистецтві та літературі. Це місто, родом з якого багато визначних письменників, що пишуть різними мовами, і яке, по суті, є містом літератури, стане ідеальним господарем для нашої Першої Німецько-Української Зустрічі письменників Міст з паперу. Проведення наступних Зустрічей планується в майбутньому в інших українських містах та у Німеччині.

Автори

НІМЕЦЬКІ УЧАСНИКИ

Андреас Альтманн (поезія), нар. у 1963 р. в м. Хайніхен/Саксонія, живе у Берліні.
Шерко Фатах (проза), нар. у 1964 р. у Східному Берліні, живе у Берліні.
Вернер Фріч (проза, драма, поезія), нар. у 1960 р. у м. Вальдзаксен/Верхній Пфальц, живе у Хендельмюлє/Верхній Пфальц та Берліні.
Іріс Ханіка (проза), нар. у 1962 р. у м. Вюрцбург, живе у Берліні.
Петра Морсбах (проза, фільм), нар. у 1956 р. у Цюриху, живе у м. Штарнберг біля Мюнхена.
Аня Утлер (поезія), нар. у !973 р. у Швандорфі/Верхній Пфальц, живе у м. Регенсбург та Відні.

Почесний гість

Карл Шльогель, нар. у 1948 р. в м. Гаванген біля Меммінгена, проф., історик і публіцист, до виходу на пенсію викладав історію Східної Європи в Європейському університеті Віадріна у Франкфурті-на-Одері, живе у Берліні.

У КРАЇНСЬКІ УЧАСНИКИ

Юрій Андрухович (поезія, проза), нар. у 1960 р. у м. Івано-Франківськ, живе також там.
Андрій Курков (проза), нар. у 1961 р. у с. Будогощ Ленінградскої області, живе у Києві, російськомовний автор.
Таня Малярчук (проза), нар. у 1983 р. у м. Івано-Франківськ, з 2011 р. живе у Відні.
Галина Петросаняк (поезія), нар. у 1969 р. у Карпатах, живе у м. Івано-Франківськ.
Юрко Прохасько (проза), нар. у 1970 р. у м. Івано-Франківськ, живе у Львові.
Сергій Жадан (поезія, проза), нар. у 1974 у Старобільську, живе у Харкові.

Почесний гість

Ярослав Грицак, нар. у 1960 р. у с. Довге/Західна Україна, історик. професор новітньої історіїї в Українському католицькому університеті у Львові, і директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка. член Німецько-української комісії істориків.

Моменти