Архів

ЗУСТРІЧ

МICT З ПAПEPУ

З 5 по 7 жовтня 2017 р. літературно-мистецький проект «Міст з паперу» помандрує до Харкова (рос. – Харьков), північно-східного українського міста на кордоні з Росією, де відбудеться третя німецько-українська зустріч письменників. «Про Харків ми знаємо мало», – такими словами Карл Шльоґель, німецький історик та експерт зі Східної Європи, починає свій нарис про Харків — Карл Шльоґель «Українське рішення. Відкриття європейської країни», Київ, «Дух і літера», 2016 —, місто «на краю Європи». Шльоґель, учасник першої зустрічі письменників «Міст з паперу» у Львові, констатує «відсутність великого європейського міста на нашому горизонті». І хто з нас пам’ятає про те, що з 1919 р. до 1934 р. Харків був столицею України, нехай радянської? Опинившись у цьому місті, відразу розумієш його столичні масштаби та історичну вагу.

Харківська літературознавиця Таня Захарченко вважає своє місто історичною батьківщиною української культури. Сучасний Харків також має живе багатомовне літературне середовище з великим впливом. Хто читав «Месопотамію» Сергія Жадана, може вважати, що знає Харків, місто на двох річках, чи радше настрій, який воно викликає, його запахи, кольори будинків та фабрик, новий поетичний Вавилон.

Hamlet Graffiti

Харків є рідним не тільки для Жадана, визнаного критиками рок-зіркою української літератури. Художник і фотограф Борис Михайлов також звідси. Графік Гамлет теж має бути родом з Харкова, бо гуляючи містом з місцевими письменниками Андрієм Краснящих та Юрієм Цапліним постійно натрапляєш на його чорні графіті на білому фоні, які не сплутаєш ні з чим іншим. Так дізнаєшся, де вони живуть, жили чи творили: поети, художники, архітектори та будівничі цього міста. Банки, житлові будівлі для колись багатої еліти, промислові споруди, театри, церкви, синагоги. Здається, що кожен другий будинок може розповісти свою історію. Перші двадцять років минулого століття особливим чином позначались на обличчі міста, незважаючи на те, що Харків, як і майже всі українські міста, зазнав великої руйнації, війн та нищення, в тому числі з боку Німеччини, подібно до того, як це було у Львові та Дніпрі, де відбулись перші дві зустрічі письменників.

Sumskastraße mit Beflaggung

Це просто диво, що вулиця Сумська, яка простягається з півночі через площу Свободи, одну з найбільших площ Європи, вниз по схилу й веде у старе місто, прикрашена навпереміну прапорами України та ЄС. На знак вдячності за недавно наданий безвізовий режим, як мені пояснили. Сотні студентів і студенток у парадному академічному вбранні саме святкують свій випускний біля пам’ятника українському поету Тарасу Шевченку. Харків – одне з найважливіших університетських міст Східної Європи.

Regierungsgebäude

В очі кидається близькість війни – на площі Свободи розбитий табір, що закликає до солідарності з українськими воїнами та збирає пожертви. Він стоїть безпосередньо напроти масивної будівлі обласної адміністрації, на якій, як мені розповіли мої супутники, у 2014 році на коротку мить замайорів прапор сепаратистів, що й по нині випроваджені прямим спротивом переважно російськомовного Харкова.

Автори

НІМЕЦЬКІ УЧАСНИКИ

АКОШ ДОМА (проза), народився 1963 р. в Будапешті, письменник та перекладач, живе в Айхштеті.
ЯН ГІММЕЛЬФАРБ (проза), народився 1985 р. в Харкові / Україна, живе в Бохумі.
ОЛЕКСАНДР МІЛЬШТЕЙН (проза), народився 1963 р. в Харкові, російськомовний письменник та художник, з 1995 р. живе в Мюнхені.
МАРІОН ПОШМАНН (поезія, проза), народилась 1969 р. в Ессені, живе в Берліні.
КЕРСТІН ПРАЙВУС (поезія, проза), народилась 1980 р. в Любці, живе в Лейпцигу.
НОЕМІ ШНАЙДЕР (проза), народилась 1982 р. в Мюнхені, письменниця та кінематографістка, живе в Мюнхені та Вайлері.

ДОПОВІДАЧІ

ҐІДО ГАУСМАНН, народ. у 1960 році, професор історії Східної та Піденно-Східної Європи в Університеті м. Регенсбург.
ЮТТА ЗОММЕРБАУЕР, народилась 1977 р. у Відні, живе у рідному місті. Політологиня, журналістка, публіцистка, авторка книги «Україна у війні», Відень 2016. Неодноразово бувала на Донбасі, востаннє – у травні 2017 р.

У КРАЇНСЬКІ УЧАСНИКИ

ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ (поезія, проза), нар. у 1960 р. у м. Івано-Франківськ, живе також там.
ЛЮБОВ ЯКИМЧУК (поезія, проза), народилась 1985 р. в Первомайську Луганської області, живе в Києві.
ОЛЕГ КОЦАРЕВ (поезія, есеїстика), народився 1981 р. у Харкові, живе в Харкові та Києві.
АНДРІЙ КРАСНЯЩИХ (проза), народився 1970 р. в Полтаві, живе в Харкові.
ОКСАНА ЗАБУЖКО (поезія, проза), народилась 1960 р. в Луцьку, живе в Києві.
ЮРІЙ ЦАПЛІН (поезія, проза), народився 1972 р., живе в Харкові.
СЕРГІЙ ЖАДАН (поезія, проза), народився 1974 р. в Старобільську, живе в Харкові.

ДОПОВІДАЧІ

ЛЮБОВ ЯКИМЧУК, народилась 1985 р. в Первомайську Луганської області, представить українського поета- футуриста Михайля Семенка (1892 – 1937) на основі досі не опублікованого біографічного матеріалу.
ОЛЕГ ШПІЛЬМАН, народився 1963 р. у Львові, живе в Харкові, видавець та керівник «Клубу сімейного дозвілля», розповість про актуальний стан справ з книговиданням в Україні.
ТАНЯ ЗАХАРЧЕНКО, народилась 1980 р. в Харкові, літе- ратурознавиця, наразі провадить дослідження в Осло /Норвегія. Авторка студії «Where currents meet: frontiers in post-soviet fiction of Kharkiv, Ukraine», Central European University Press, Budapest, New York 2015.

ЗУСТРІЧ

КРИВОЛАП \ ЗЕНЮК

Художники Джеррі Зенюк (Мюнхен/Нью-Йорк) та Анатолій Криволап (Київ/Україна) проведуть відкриту мистецьку бесіду з метою створити виставку-діалог в Україні та Німеччині.

Обоє митців належать до одного покоління й для обох колір є ключем до творчості: колір, світло, форма кольору й взаємне тяжіння кольорів. Проте шлях цих художників до живопису був дуже різним.

Як ці художники, що вийшли з таких різних мистецьких шкіл, досягнули такого схожого розуміння кольору, що чітко видно на їхніх картинах, і стане темою розмови.

МИСТЕЦЬКІ ЗУСТРІЧІ В ХАРКОВІ ТА КИЄВІ

В Харкові та Києві мюнхенські митці Інґрід Флосс, Джеррі Зенюк та Александр Мільштейн спробують встановити контакти з українськими художниками/цями й пожвавити вже існуючі зв’язки, щоб розпочати творчий обмін для майбутніх спільних акцій та виставок в обох країнах.

Меценати

Mіністерство закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина Баварське державне міністерство у справах освіти, культу, науки та мистецтва на кошти Баварської державної канцелярії

столиці Федеральної землі м. Мюнхена

У співпраці з партнерами

Ґьоте-Інстиут в Україні

Kultura Medialna, Дніпро

Клуб сімейного дозвілля, Україна

32 Воздвиженка Артс Хауз, Київ

Галерея «Art Ukraine», Київ

Відділ культури міста Львова (Lviv – City of Literature)

Генеральне консульство ФРН у Донецьку з офісом у Дніпрі

Моменти

ЗУСТРІЧ

МICT З ПAПEPУ

знову в Україні, цього разу в Дніпрі на великій річці Дніпро, в центрально-східній частині країни. Тут 10 – 12 листопада 2016 року відбудеться Друга німецько-українська зустріч письменників за участі авторів з України та Німеччини.

 

Зустріч письменників у Львові, з якої наприкінці серпня 2015 року розпочався наш проект Міст з паперу, виправдала наші очікування й продемонструвала, що знайомство з літературою інших країн сприяє встановленню взаємин не лише між письменниками, але й між культурами. Львівський есеїст і перекладач Юрко Прохасько сказав на нашій Зустрічі, що запорукою всіх стосунків є «інтерес, суперечка, зацікавленість один в одному», і продовжив: «Якщо почати серйозно займатися історією української культури, дуже швидко стає зрозумілим, що всі її основні напрями розвитку та центральні епізоди є інтегральними складовими загальноєвропейської культури та історії, ба навіть непомисленні без неї». Або ж, як висловився на Зустрічі у Львові відомий знавець Східної Європи та України Карл Шльоґель, Україна – це Європа в мініатюрі, у своїй силі та вразливості.

dnipro

ДНIПPO – російською Днипро (з 1926 до 19 травня 2016 Дніпропетровськ, російською Днепропетровск), розташований на обох берегах Дніпра, мав з моменту свого заснування у 1787 році – у присутності цариці Катерини ІІ та габсбургського короля Йосипа ІІ – багато назв, починаючи з Катеринослава на честь своєї засновниці Катерини, потім Новоросійськ та Січеслав, під кінець Дніпропетровськ, а ще й неофіційно Ракетне місто як центр ракетобудування за часів Радянського ­Союзу. Саме через це його протягом десятиліть не могли відвідувати іноземці. Першим забудовником міста був ніхто інший, як граф Потьомкін.

 

Сьогодні місто-мільйонер має по-американськи привабливий силует і є великим науковим та промисловим центром незалежної України. З німецькою історією місто, як майже всі міста в Україні, пов’язане драматичними подіями. У серпні 1941 року німці увійшли в місто. А коли у жовтні 1943 року під натиском Червоної армії вони відступали, було знищено майже все єврейське населення, а значну частину цивільного населення міста було відправлено на примусові роботи до Німецького Рейху.

 

У 2014 році в Дніпрі був свій Євромайдан, місто успішно захищалося від залякувань тодішнього уряду та нападів російських сепаратистів після зламання Росією міжнародного права й анексії Криму. В цей час Ігор Коломойський – один з найбагатших людей України, був губернатором Дніпропетровської області. Він, як один з активних членів відродженої єврейської громади свого міста, фінансував разом з іншими новий Єврейський центр Менора, складовою якого є Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» і музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».

Автори

НІМЕЦЬКІ УЧАСНИКИ

Ян Гіммельфарб (проза), народ. у 1985 році у Харкові / Україна, живе в Рурському регіоні.
Ненсі Гюнгер (поезія, проза), народ. у 1981 році у Веймарі, живе в Ерфурті.
Деа Льoер (проза, драма), народ. у 1964 році в Траунштайні, живе в Берліні.
Петра Морсбах (проза, фільм), нар. у 1956 р. у Цюриху, живе у м. Штарнберг біля Мюнхена.
Фрідолін Шляй (проза), народ. у 1976 році в Мюнхені, живе там же.
Ернeст Віхнер (поезія, проза), народ. у 1952 році в Ґуттенбрунні (Банат), Румунія, живе в Берліні.

ДОПОВІДАЧІ

Гідо Гаусманн, народ. у 1960 році, професор історії Східної та Піденно-Східної Європи в Університеті м. Регенсбург.
Волфґанґ Мьоссінґер, народ. у 1957 році в м. Целль, Генеральний консул Федеративної республіки Німеччини в Донецьку та Донецькій області.
Катаріна Раабе, народ. у 1957 році у м. Гамбург, приватний підприємець, займається видавничою справою в галузі східноєвропейських літератур, одна з найвпливовіших розповсюджовачів української літератури в Німеччині.

У КРАЇНСЬКІ УЧАСНИКИ

Юрій Андрухович (поезія, проза), нар. у 1960 р. у м. Івано-Франківськ, живе також там.
Андрій Краснящих (проза), народ. у 1970 році в Полтаві, живе в Харкові.
Катерина Міщенко (проза), народ. у 1984 році в Полтаві, живе в Києві.
Оксана Забужко (проза), народ. у 1960 році в Луцьку, живе в Києві.
Григорій Семенчук (поезія), народ. у 1991 році в Хмельницькому, живе у Львові.
Наталка Сняданко (проза), народ. у 1973 році у Львові, живе там же.

ДОПОВІДАЧІ

Сергій Жук, народ. у 1958 році в Дніпропетровську, з 2003 року професор східноєвропейської та порівняльної історії в університеті Ball State University в Мансі, Індіана (США).
Вікторія Наріжна, народ. у 1982 році в Дніпропетровську, перекладачка, есеїст, колумніст, менеджер з культури та правозахисниця, живе в Дніпрі.

ЗУСТРІЧ

ЕКСПОРТ НА СХІД

Kulturallmende запросило Крістіана Шнурера з фотороботами та документальним фільмом про його мистецьку акцію Експорт на Схід до участі в проекті Міст з паперу в Україну. Дві галереї цих міст-«мостів» – арт-центр Я Галерея у Дніпрі в Дніпрі та Дзиґа у Львові, пропонують митцеві приміщення для проведення його виставки, у партнерстві з Goethe-Institut в Україні. Шнурер стартував зі своїм пректом «Експорт на Схід» у жовтні 2015 року з Мюнхена на Київ через Відень, Братиславу та Будапешт на «Трабанті» зі скидним баком радянського бойового реактивного літака, загорнутого у рожеву плівку, на багажнику автомобіля. Метою його акції було поставити під сумнів війну та пам’ятники, які її прославляють. У кожному місті перед такими пам’ятниками він зупинявся.

 

Kінорежисер з Мюнхена Лоренца Клоски зі своєю камерою супроводжував його під час всієї поїздки. Фільм Експорт на Схід – дорогою з Мюнхена до Києва разом з Чемпіоном cвіту з експорту (трив. 60 хв.) Лоренца Клоски документує мистецьку акцію Шнурера. Прем’єра фільму відбулася 6 жовтня 2016 року в кінотеатрі Arena в Мюнхені.

mutter-heimat-real

Моменти

ЗУСТРІЧ

Україна, яка сьогодні гостинно приймає нас з літературним проектом Міст з паперу, опинилася останнім часом, передусім через тривожні політичні події, в колі уваги нашої спільноти. Література країни прокладає свій непростий власний шлях. Під час Майдану 2013 та 2014 року українські письменники виступали в німецькомовних літературних закладах та на фестивалях, з їхньої сцени вони ділилися власним досвідом та розповідали про своє занепокоєння. Їхні твори німецькомовні видання пропонують своїм читачам в якісному перекладі з української та з поширеної в Україні російської мови. Ці книги відображають багатоманітну літературну сцену України. Однак у Німеччині замало інформації про українську історію, мову та культуру, хоча саме вона створює передумови для взаємного порозуміння. Письменники як посланці літератури могли б стати важливою об’єднуючою складовою. Саме тому разом з українськими авторами ми започаткували цей проект і запросили німецьких письменників відвідати Україну з метою літературного обміну з колегами, для дискусій і спільних виступів та для відкритого діалогу з українською публікою.

МICЦEM ПPOBEДEHHЯ Першої Зустрічі літературного проекту Міст з паперу ми обрали західноукраїнський Львів – столицю Галичини. Це місто має бурхливу історію і завжди було важливим політичним, релігійним та культурним центром на шляху між Сходом та Заходом. За час свого існування місто перебувало у складі різних держав та під владою різних політичних сил. Його населення – вірмени, поляки, євреї, німці, австрійці та українці, формували образ міста та створювали його багату культурну спадщину. Ця багатогранність Львова була драматичним чином знищена у 40-х роках ХХ сторіччя, і ми добре усвідомлюємо відповідальність Німеччини за це. З проголошенням Незалежності України у 1991 році Львову знову вдалося перетворитися на видатний культурний центр та сучасну метрополію. Його колишній статус багатонаціонального міста ще й сьогодні присутній в архітектурі, релігійних спорудах, мистецтві та літературі. Це місто, родом з якого багато визначних письменників, що пишуть різними мовами, і яке, по суті, є містом літератури, стане ідеальним господарем для нашої Першої Німецько-Української Зустрічі письменників Міст з паперу. Проведення наступних Зустрічей планується в майбутньому в інших українських містах та у Німеччині.

Автори

НІМЕЦЬКІ УЧАСНИКИ

Андреас Альтманн (поезія), нар. у 1963 р. в м. Хайніхен/Саксонія, живе у Берліні.
Шерко Фатах (проза), нар. у 1964 р. у Східному Берліні, живе у Берліні.
Вернер Фріч (проза, драма, поезія), нар. у 1960 р. у м. Вальдзаксен/Верхній Пфальц, живе у Хендельмюлє/Верхній Пфальц та Берліні.
Іріс Ханіка (проза), нар. у 1962 р. у м. Вюрцбург, живе у Берліні.
Петра Морсбах (проза, фільм), нар. у 1956 р. у Цюриху, живе у м. Штарнберг біля Мюнхена.
Аня Утлер (поезія), нар. у !973 р. у Швандорфі/Верхній Пфальц, живе у м. Регенсбург та Відні.

Почесний гість

Карл Шльогель, нар. у 1948 р. в м. Гаванген біля Меммінгена, проф., історик і публіцист, до виходу на пенсію викладав історію Східної Європи в Європейському університеті Віадріна у Франкфурті-на-Одері, живе у Берліні.

У КРАЇНСЬКІ УЧАСНИКИ

Юрій Андрухович (поезія, проза), нар. у 1960 р. у м. Івано-Франківськ, живе також там.
Андрій Курков (проза), нар. у 1961 р. у с. Будогощ Ленінградскої області, живе у Києві, російськомовний автор.
Таня Малярчук (проза), нар. у 1983 р. у м. Івано-Франківськ, з 2011 р. живе у Відні.
Галина Петросаняк (поезія), нар. у 1969 р. у Карпатах, живе у м. Івано-Франківськ.
Юрко Прохасько (проза), нар. у 1970 р. у м. Івано-Франківськ, живе у Львові.
Сергій Жадан (поезія, проза), нар. у 1974 у Старобільську, живе у Харкові.

Почесний гість

Ярослав Грицак, нар. у 1960 р. у с. Довге/Західна Україна, історик. професор новітньої історіїї в Українському католицькому університеті у Львові, і директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка. член Німецько-української комісії істориків.

Моменти