Галина Петросаняк

БЕРЛІН

Народилася 1969 р. на Прикарпатті. Поетеса, перекладачка, літературна критикиня. Вивчала російську та німецьку філологію в Івано-Франківську. Перша збірка її віршів «Парк на схилі» з’явилася 1996 р. Далі вийшло ще багато поетичних збірок, найновіша з яких «Екзофонія» побачила світ 2019 р. В тому ж році авторка опублікувала збірку оповідань «Не заважай мені рятувати світ». Галина Петросаняк перекладає з німецької на українську передусім прозу. Серед її перекладів, що вийшли друком у різних українських видавництвах, твори таких авторів: «Ось йде людина» Александра Ґранаха (2012), «Знищення міста на ім’я Станиславів» Елізабет Фройндліх (2016), «Тоді в Болехові. Гебрейська одіссея» Анатоля Реньє (2017), «В інші часи. Юні літа у Східній Галичині» Соми Морґенштерна (2019). За свою літературну творчість, що включає також написання есеїв для численних культурних часописів, Галина Петросаняк отримує багато стипендій. У 2007 р. вона стала лауреаткою премії Губерта Бурди, яка присуджується молодим поет(к)ам зі Східної Європи. 2010 року авторка отримала  міську премію ім. Івана Франка в галузі літератури і журналістики. У 2016 р. Галина Петросаняк перебралася з Франківська до Базеля, де мешкає й досі.