eine-bruecke-aus-papier-iris-hanika

фото: © Ele Krekeler

БЕРЛІН

Іріс Ханіка

народилася у 1963 році в м. Вюрцбург, виросла у
м. Бад-Кенігсхофен-в-Грабфельд, зараз мешкає в Берліні. Вивчала загальне та порівняльне літературознавство та германістику у Берлінському Вільному університеті. З 1999 до 2002 року працювала для рубрики «Берлінські сторінки» у «Frankfurter Allgemeinen Zeitung», з 2000 до 2008 року вела сторінку хроніки у газеті «Merkur». У 1992 році вийшли її оповідання «Катарина, або обов’язок існування» (Katharina oder Die Existenzverpflichtung), пізніше у видавництві Suhrkamp – «Дірка у хлібі. Хроніка» (Das Loch im Brot. Chronik) (2003), «Музика для летовищ» (Musik für Flughäfen) (2005), «Парі на несвідомість,
або що ви завжди хотіли знати про психоаналіз (з Едіт Зейферт)» (Die Wette auf das Unbewußte oder Was Sie schon immer über Psychoanalyse wissen wollten (mit Edith Seifert) (2006). У 2008 році у видавництві Droschl
(м. Грац) опубліковано її роман «Зустрічаються двоє»
(Treffen sich zwei), який увійшов до Короткого списку (shotlist) Німецької книжкової нагороди. Її роман «Сутнє» (Das Eigentliche) (2010) отримав Почесну відзнаку Літературної нагороди Європейського союзу та Приз LiteraTour Nord. У серпні 2012 року світ побачила книга «Танці на бетоні. Ґрунтовна доповідь про нескінченний аналіз» (Tanzen auf Beton. Weiterer Bericht von der unendlichen Analyse), а у 2015 році – роман «Як сортується сміття» (Wie der Müll geordnet wird). І. Ханіка неодноразово була в Росії. Живе в Берліні.

Актуалізовано: 2015