Тлумачення зірок

ЯН ГІММЕЛЬФАРБ

Як раз були ті свята. Я вже у новому році писав про старий, скориставшись для цього першими відносно вільними січневими днями. Але я не забув Харківський тракторний. Свого часу я доволі багато займався його долею, тому що там працював мій батько й тому що туди відправили харківських євреїв. Задовго до взяття міста німцями виробничі потужності було евакуйовано. Але чому замість цього було не взяти з собою євреїв, яких нові можновладці позначили зірками та поводилися з ними два зимових тижня на колишній території заводу гірше ніж п'яний слюсар з технікою? Так, про користь танків та тракторів знала кожна дитина, однак між вченими виникли суперечки щодо цінності євреїв. До того ж, тоді на війні перевага надавалася сталі, а не плоті.

У другій половині грудня євреї були віддані на території Харківського тракторного заводу на голодну смерть. Іноді, коли якийсь єврей наважувався вистромити голову з дерев'яного бараку, то один з вартових використовував цю можливість та стріляв, можливо, тому що оголосили винагороди за запобігання втечі, можливо, тому що треба було підтримувати у робочому стані рушниці, які страждали від лютого холоду. Так, панував дзвінкий мороз, який був повністю співзвучним крижаній вимові цього словосполучення, навіть якщо в дійсності нічого не дзвеніло окрім зброї, а все відбувалося тихенько, наче навшпиньках, тому що галас коштує сил, а отже тепла.

В бараках лежали один на одному, поряд та внизу лежали також, завернуті в пальта та лахміття, постійно прагнучи потрапити до центру приміщення й залишаючи померлих лежати голими, оскільки кожна одежина давала надію на тепло. Один барак схожий на інший, один день схожий на наступний. Однак, якщо хтось робив кілька кроків до паркану, його відразу ж розстрілювали. Це була зовсім інша смерть, тому що постріл голосніший ніж непомітний відхід. Але який шлях тернистіший, той голосний з вистрілом чи той тихий від поступової голодної та холодної смерті, я не знаю, я не знаю.

«Тлумачення зірок», роман, 2015, C.H. Beck Verlag Мюнхен, Сторінка 104-105

Переклад українською Наталя Кулабуха