КАСКАД ПРАЦІ I + II

ДАНІЕЛА ДАНЦ

КАСКАД ПРАЦІ I

те
що
ми
ще
мали
сказати
вже нічого не каже нічого не промовляє до нас коли ми
виходимо з конвертора на світло [дня] зранку після зміни
все пахне залізом-сирівцем жаром в якому ми
формуємо дні в доменній печі вантажимо життя напівфабрикатом
те
що
ми
ще
мали
сказати
вже сказано: ти або з нами або проти нас тож як ти
можеш говорити немов ти один із нас якщо не є ним
страсті святих нас не цікавлять а сміх героїв не
триваліший за робочу зміну в сифоні хрипить
те
що
ми
ще
мали
сказати
і про що силкуємося подумати дивлячись на
прекрасні плакати з пальмами і рибною юшкою буябес
в місцях де нас немає і все ж ми не зуміємо пояснити що
вони для нас значать навіть якщо вони звісно щось значать і ми
звісно
мали
що
сказати

КАСКАД ПРАЦІ II

які ж
ми
були
біли
перш ніж наші серцевини заліпило брудом
зашпаклювало аби не лишилось і шпарки для щастя
того щастя яке здавалось нам крихітним порівняно
з
потугою
цих
машин
потугою нашої спільної праці
на магістралях нашого колективізму магістралях
якими ми гнали / мчали / доставляли нашу ніжність в
доменні
печі
нашої
радості:
там вона була зовсім високо на самому вершечку
праці якою ми творили кожний наш день –
фабричні сталеві дні сформовані
вилиті
розвальцьовані
обрізані
продані

Aus dem Deutschen übersetzte Chrystyna Nazarkewytsch
З німецької переклала Христина Назаркевич